PowerPlay Revija

Сьогодні у світі хокею PPM відбувається черговий крутий трансфер.

Коли у реальному світі був ще 2009 рік, словенський клуб Calimero Juniors (насьогодні уже давно охрещений і навіть викинутий з лігової структури) отримав 140 000 грошей за свого тренера, такого собі Jure Brglez. Покупцем виявився, мабуть, найкрутіший латвійський клуб — Pardaugavas Lauvas. Клуб, який у 7 регулярних чемпіонатах тільки один-єдиний раз фінішував не на 1, а на 2 місці. 6 із цих 7 сезонів він провів у елітному дивізіоні. 2 чемпіонства, віце-чемпіонство, кубок і ще 2 програні фінали (і ось такий перший матч у 1/2 цьогорічного плей-оф). Загалом клуб, гідний мати сильного тренера, і він такого зробив собі. Сьогодні, 95 дня 7 сезону, у свої 59 років, Jure Brglez має атрибути 100-100 і зарплату 106 288 грошей/день, яка за 10 днів має змінитися на омріяні/страшні 200 000. Але платити йому буде уже інший клуб. Brglez виставлений на трансфер, і латвійський менеджер заробить на ньому великі гроші.

У момент написання цієї статті на цьому тренері стоїть ставка 25 000 000 від клубу ХК Петровград. Вражає, маю сказати. Ще красивіше число вийде, якщо оцінити загальні витрати клубу-покупця (якщо тільки той не перепродасть потім або не вижене завчасно з команди, натомість дасть допрацювати у себе до виходу на пенсію за віком). Вони будуть рівні:

25 000 000 + 106 288 * 10 + 200 000 * 112 * 2 = 70 862 880

(2 по 112 — це тривалість двох контрактів, які залишилися до виходу на пенсію. Зарплата не ростиме, оскільки уже досягнута межа тренування. Не врахований варіант знижки зарплати за виліт у другу лігу.)

Майже 71 млн. на ідеального тренера на 2 сезони... Хтось там скаржиться на високі витрати на персонал в Україні?

Цікаво хоч би приблизно оцінити вигоду від такої інвестиції. Для цього хочу нагадати про статтю однієї розумної людини, Ciukitu, переклад якої я колись викладав у журналі — ось тут. Описаний там сценарій розрахунку стосується відділу управління кадрами та економікою, тому, звичайно ж, може бути неправильним переносити його на тренувальний центр, але оскільки мені завжди лінь було порівняти тренування своїх гравців за більших і менших рівнів цього центра (а ще я не ставлю собі за мету надзвичайну точність оцінки), то я таки використаю його. Нагадаю трішки тексту звідти:

Отже, Петровград (не вірю, що хтось переб'є його ставку. Хоча, звичайно, не всі люди тверезими на сайт заходять, і все таке...) має тренувальний центр 14 рівня. Нехай він сам по собі має вплив 108%. Співробітник з атрибутами 100, поставлений головою відділу, дає ефективність тренування 60%. Тоді його вплив буде рівним:

(108%*60%)/200 = 32,4%

Вплив споруди без урахування асистента:

108% + 32,4% = 140,4%

Якщо ми апроксимуємо кривою другого порядку ту залежність "Рівень споруди — її вплив", то побачимо, що вплив споруди надреального 16-го рівня має бути 139%. А її утримання (сума утримання 14 і 15 рівнів) — 479 100 без урахування економії від центру техпідтримки. Вартість утримання 14-го рівня + тренер "100-100" рівна 183 000 + 200 000 = 383 000 (знову ж таки, без урахування економії від центру техпідтримки). Навіть денної різниці 96100 грошей (а насправді ж вона ще менша) не вистачить, щоб за 2 сезони покрити 25 млн. капітальних витрат. Але, звичайно ж, неможливо передбачити, якою може бути непряма вигода від спортивних успіхів. А вони Петровград, який за всю історію виграв один-єдиний титул і цьогоріч вперше за 6 останніх сезонів не потрапив у сербський топ-8 (хоча перед цим у плей-оф брав бронзу, а потім срібло), цікавлять напевне що найдужче.

...

От написав я той абзац і глянув у календар серба: "ХК Петровград" (9) vs "HK Gavrani" (16) — 1:2 (1:29 - 3:1 - 1:29). Схоже, умови здобуття тих успіхів і того другого титулу розумний менеджер вирішив красиво спростити.

Отаке от. На цьому все, вдалого дня